Білий логотип House of Math на різнобарвному квадраті

Навчальні матеріали

Навчальний план

Curriculum

Ігри

Multiplication Master

Multiplication Master

Джуніор-матем

Джуніор-матем

Навчальний план

Увійти

Вектори в тривимірному просторі

Вектори в тривимiрному просторi мають широкий спектр застосування — вiд тривимiрних фiгур i анiмацiї до керування польотом iз Осло до Нью-Йорка.

Тривимiрнi вектори дають змогу глибше зрозумiти, як працює тривимiрний свiт. Нова надзвичайно цiкава сфера дослiджень — це 3D-друк, який за допомогою тривимiрних векторiв виконує розрахунки для друку безлiчi важливих речей, аж до органiв для трансплантацiї.

Вектор складається з довжини та напрямку. Це означає, що вектор у просторi має три координати для опису його довжини й напрямку. Нижче наведено докладний огляд формул, якi ми вивчили для двовимiрних векторiв. Пристосовуємо їх для розрахункiв з тривимiрними векторами.

Вектор у тривимiрнiй системi координат

Формула

Додавання й вiднiмання тривимiрних векторiв

(x1,y1,z1) ±(x2,y2,z2) = (x1 ± x2,y1 ± y2,z1 ± z2)

(x1,y1,z1) ±(x2,y2,z2) = (x1 ± x2,y1 ± y2,z1 ± z2)

Коли ми додаємо вектори або вiднiмаємо їх один вiд одного, потрiбно робити це окремо для кожної пари координат у векторах. Пам’ятай, що якщо ми записуємо вектори як вектори мiж точками, то AB→ + BC→ = AC→.

Приклад 1

Дано два вектори, a→ = (14, 2, 5) i b→ = (4, 4, 1). Знаходимо їхню суму:

a→ + b→ = (14 + 4, 2 + 4, 5 + 1) = (18, 6, 6) .

Приклад 2

Дано два вектори, u→ = (2t + 1, 4t, 2) i v→ = (5t + 4,t − 2,t). Рiзниця мiж ними становить

u→ −v→ = ( (2t + 1) −(5t + 4) , ( (4t) −(t − 2)) , (2) −(t)) = (−3t − 3, 3t + 2, 2 − t).

u→ −v→ = ( (2t + 1) −(5t + 4) , ( (4t) −(t − 2)) , (2) −(t)) = (−3t − 3, 3t + 2, 2 − t).

Звертай увагу на дужки!

Формула

Множення й розкладання на множники тривимiрних векторiв

k (x1,y1,z1) = (kx1,ky1,kz1)

Коли ми множимо число на вектор, треба просто помножити число на кожну координату. Щоб розкласти вектор на множники, потрiбно знайти коефiцiєнт, спiльний для всiх координат вектора.

Приклад 3

Якщо a→ = (2, 5, 6), то 4a→ = (8, 20, 24).

Приклад 4

Дано вектор u→ = (7,−1, 2). Вектор, який вказує в тому самому напрямку, що й u→, можна записати у виглядi v→ = ku→, якщо k > 0:

v→ = k (7,−1, 2) = (7k,−k, 2k).

Приклад 5

Якщо a→ = (9, 15, 21) i b→ = (3, 5, 7), то a→ кратний b→, адже

a→ = (9, 15, 21) = 3 ⋅(3, 5, 7) = 3b→.

Теорiя

Вектор положення

Вектор положення — це вектор, проведений з початку координат (0, 0, 0) до точки P = (a,b,c):

OP→ = (a,b,c)

Приклад 6

Якщо дано точку P = (8, 4, 9), то її вектор положення OP→ = (8, 4, 9).

Приклад 7

Ти стоїш у точцi P = (0, 5, 4) i рушаєш уздовж вектора PQ→ = (2, 2, 8) до Q. Назви координати Q.

У цьому випадку бачимо, що для знаходження координат Q потрiбно знайти вектор положення OQ→ i перетворити його на точку. Щоб знайти цей вектор, передусiм перетворюємо точку P на вектор положення OP→ = (0, 4, 5). Потiм знаходимо OQ→:

OQ→ = OP→ + PQ→ = (0, 5, 4) + (2, 2, 8) = (2, 7, 12) .

OQ→ = OP→ + PQ→ = (0, 5, 4) + (2, 2, 8) = (2, 7, 12) .

Отже, точка Q = (2, 7, 12).

Теорiя

Вектор нормалi

Вектор нормалi до об’єкта — це вектор, перпендикулярний дотичному об’єкту.

Вектор, перпендикулярний прямiй, — це вектор нормалi. У геометрiї ми проводимо нормаль за допомогою лiнiйки та циркуля.

Теорiя

Паралельнi вектори

Паралельнi вектори можуть мати однаковий напрямок чи рiзнi напрямки.

a→ ∥b→ ⇔a→ = kb→

Щоб з’ясувати, чи паралельнi два вектора, спробуй записати один з них як кратний iншому.

Приклад 8

Чи паралельнi вектори a→ = (3, 6, 9) i b→ = (1, 2, 3)?

Щоб перевiрити це, потрiбно з’ясувати, чи можна розкласти один з векторiв на множники, щоб вiн став кратним iншому вектору. Оскiльки у векторi a→ бiльшi числа, розкладаємо його на множники першим. Отримуємо

a→ = (3 ⋅ 1, 3 ⋅ 2, 3 ⋅ 3) = 3 ⋅(1, 2, 3) = 3b→,

а отже, вектори є паралельними для k = 3.

Приклад 9

Чи паралельнi вектори

a→ = (2,−5, 5) b→ = (−8, 20, 20)?

Як i у прикладi вище (Приклад 8), потрiбно з’ясувати, чи можна розкласти один з векторiв на множники так, щоб вiн став кратним iншому вектору. У цьому прикладi вектор b→ має бiльшi числа, а отже

b→ = (4 ⋅(−2) , 4 ⋅ 5, 4 ⋅ 5) = 4 ⋅(−2, 5, 5) .

Розкласти жоден з векторiв далi ми не можемо, але жоден з них не кратний iншому. А отже, вектори не паралельнi один одному.

Зверни увагу! Завжди можна вилучити − 1, змiнивши всi знаки на протилежнi. Завжди виконуй цю перевiрку, перш нiж дiйти висновку про те, що вектори непаралельнi.

Правило

Довжина векторiв

Довжина вектора v→ = (a,b,c) становить

|v→| = a2 + b2 + c2.

Приклад 10

Довжина вектора u→ = (4, 4, 3) становить

|u→| = 42 + 42 + 32 = 41.

Приклад 11

Нехай v→ = (4,x,x). Знайди x, за якого |v→| = 66.

Виражаємо це у виглядi рiвняння:

|v→| = 66 42 + x2 + x2 = 66 2x2 + 16 = 66 x2 = 25 x = ±5

Ми пiднесли рiвняння до квадрата, тож будьмо перевiрмо вiдповiдь. У цьому випадку пiдходять обидва розв’язки.

Теорiя

Одиничний вектор

Одиничний вектор — це вектор iз довжиною 1. Одиничнi вектори вздовж осей x, y i z

e→x = (1, 0, 0) ,e→y = (0, 1, 0) ie→z = (0, 0, 1) .

e→x = (1, 0, 0) ,e→y = (0, 1, 0) ie→z = (0, 0, 1) .

Приклад 12

Знайди одиничний вектор уздовж напрямку b→ = (1, 1,2).

Спершу знаходимо довжину вектора:

|b→| = 12 + 12 + 2 2 = 4 = 2

Потiм множимо вектор на 1, подiлене на довжину вектора:

e→b→ = 1 2b→ = 1 2 (1, 1,2) = (1 2, 1 2, 1 2)