Білий логотип House of Math на різнобарвному квадраті

Навчальні матеріали

Навчальний план

Curriculum

Ігри

Multiplication Master

Multiplication Master

Джуніор-матем

Джуніор-матем

Навчальний план

Увійти

Як інтерпретувати та обчислювати границі функції

Границi — це значення, якi говорять про те, що вiдбувається з виразом, якщо змiнна наближається до певного значення. Значенням границi може бути −∞,∞ або будь-яке число на числовiй прямiй.

Ми використовуємо для границь особливе позначення:

lim ⁡ x→aвираз

Це читається так: «границя вираз, якщо x прямує до a». Тут « lim ⁡ » — це скорочене позначення «границi». Математика тяжiє до максимально простих та iнтуїтивних визначень.

Правило

Границi многочленiв

Для многочленiв

f(x) = anxn + a n−1xn−1 + ⋯ + a 2x2 + a 1x + a0

границя

lim ⁡ x→af(x)

дорiвнює значенню функцiї f(a) для всiх випадкiв a ∈ ℝ. Отже,

lim ⁡ x→af(x) = f(a).

Приклад 1

Знайди границю f(x) = x2 + 3x − 4, якщо x → 3

lim ⁡ x→3f(x) = lim ⁡ x→3x2 + 3x − 4 = 32 + 3 ⋅ 3 − 4 = 9 + 9 − 4 = 14

Нехай f(x) — многочлен n-го степеня. Тодi

f(x) = anxn + a n−1xn−1 + ⋯ + a 2x2 + a 1x + a0.

Якщо x прямує до плюс чи мiнус нескiнченностi, тодi anxn в кiнцевому пiдсумку стає головним членом виразу, а отже, визначає, додатним чи вiд’ємним є значення функцiї f(x). Розгляньмо границю f(x), якщо x →∞: головний член впливає на знак значення функцiї f(x), оскiльки xn прямує до плюс нескiнченностi, якщо n є парним числом, i до мiнус нескiнченностi, якщо n є непарним числом. Нижче коротко описанi рiзнi випадки:

Правило

Границi многочленiв, якщо x прямує до плюс/мiнус нескiнченностi

Якщо an > 0, а n — парне число, то

lim ⁡ x→∞f(x) = ∞i lim ⁡ x→−∞f(x) = ∞.

Якщо an < 0, а n — парне число, то

lim ⁡ x→∞f(x) = −∞i lim ⁡ x→−∞f(x) = −∞.

Якщо an > 0, а n — непарне число, то

lim ⁡ x→∞f(x) = ∞i lim ⁡ x→−∞f(x) = −∞.

Якщо an < 0, а n — непарне число, то

lim ⁡ x→∞f(x) = −∞i lim ⁡ x→−∞f(x) = ∞.

У будь-якому випадку, многочлен прямує до плюс або мiнус нескiнченностi, якщо x →±∞.

Приклад 2

Знайди границю lim ⁡ x→−∞ − 2x3 − 2x + 5

Тут f(x) є многочленом 3-го, а отже, непарного степеня. Крiм того, коефiцiєнт члена з найвищим степенем вiд’ємний. Отже, границя

lim ⁡ x→−∞ − 2x3 − 2x + 5 = ∞.

Правило

Прийом для знаходження границь рацiональних функцiй

  • Якщо i чисельник, i знаменник у дробi прямують до нуля, якщо x → a, можна окремо розкласти чисельник i знаменник на множники, щоб знайти границю дробу lim ⁡ x→af(x) g(x).

  • Якщо i чисельник, i знаменник у дробi прямують до нескiнченностi, якщо x → a, можна роздiлити всi члени виразу на найвищий степiнь x у виразi.

Зверни увагу! Якщо маємо простий дрiб 1 x i x →∞, тодi 1 x = 0. Усi дроби, в яких x є лише в знаменнику, прямують до 0, якщо x прямує до нескiнченностi. Чiтко!

Правило

Деякi важливi границi

Якщо a ∈ ℝ ∖{0}, то справедливим буде таке:

lim ⁡ x→∞a x = 0 lim ⁡ x→−∞a x = 0 lim ⁡ x→0a x = ∞

Зверни увагу! ∞ не є числом! Тож незалежно вiд того, наскiльки велике число ми виберемо на числовiй прямiй, ∞ буде нескiнченно бiльшою. Це означає, що спiввiдношення мiж x i a, якщо x →∞ або x →−∞, завжди є нескiнченно бiльшим.

Приклад 3

Знайди границю lim ⁡ x→1x2 − x x − 1

Тодi

lim ⁡ x→1x2 − x x − 1 = lim ⁡ x→1x(x − 1) x − 1 = lim ⁡ x→1x = 1.

Приклад 4

Знайди границю lim ⁡ x→∞2x2 − 3x x2 + 2

Тодi

lim ⁡ x→∞2x2 − 3x x2 + 2 = lim ⁡ x→∞2x2 x2 −3x x2 x2 x2 + 2 x2 = lim ⁡ x→∞2 − 3 x 1 + 2 x2 = 2 − 0 1 + 0 = 2

Приклад 5

Знайди границю lim ⁡ x→0x2 − 2x x

Тодi

lim ⁡ x→0x2 − 2x x = lim ⁡ x→0x(x − 2) x = lim ⁡ x→0x(x − 2) x = lim ⁡ x→0x − 2 = −2

Правило

Границi показникових функцiй

Якщо 0 < a < 1, то

lim ⁡ x→∞ax = 0i lim ⁡ x→−∞ax = ∞.

Якщо a > 1, то

lim ⁡ x→∞ax = ∞i lim ⁡ x→−∞ax = 0.

Якщо a = 1, то

lim ⁡ x→∞1x = lim ⁡ x→−∞1x = 1.

Приклад 6

Вiзьмiмо функцiю f(x) = e0.5x. Чи прагне значення функцiї до нуля чи до нескiнченностi, якщо x →∞?

Тут потрiбно переписати функцiю, щоб знайти коефiцiєнт зростання, оскiльки не очевидно, чи є коефiцiєнт зростання бiльшим чи меншим, нiж 1:

e0.5x = (e0.5)x ≈ 1.648x.

Отже, бачимо, що

lim ⁡ x→∞f(x) = ∞.

Зверни увагу! Як бачимо, e0.5 > 1, оскiльки ex є строго висхiдною функцiєю, а e0 = 1.