Білий логотип House of Math на різнобарвному квадраті

Навчальні матеріали

Навчальний план

Curriculum

Ігри

Multiplication Master

Multiplication Master

Джуніор-матем

Джуніор-матем

Навчальний план

Увійти

Як визначити, чи є функція диференційовною?

Поряд iз неперервнiстю можна також говорити про те, чи є функцiя диференцiйовною. Функцiя є диференцiйовною в точцi, якщо вона одночасно неперервна в точцi i не має «каспа». Касп з’являється у разi раптової змiни кутового коефiцiєнта функцiї. Приклад можна побачити на зображеннi нижче.

Функцiї з «каспом» виникають, якщо ми маємо так звану кусково-задану функцiю. Це означає, що функцiя має один вираз в одному iнтервалi, а iнший — в iншому iнтервалi. На рисунку нижче можна побачити, що f(x) = x2 + 2, якщо x ≤ 1 (графiк синього кольору), i що f(x) = −2x + 5, якщо x > 1 (графiк рожевого кольору). Математично це записується так:

f(x) = { x2 + 2, якщо x ≤ 1, − 2x + 5, якщо x > 1.

Диференцiйовнiсть функцiї

Навiть попри те, що графiк у цьому випадку є неперервним для x = 1, вiн не є диференцiйовним для x = 1. Касп виникає, якщо можна провести кiлька дотичних до графiка. У точках на графiку, через якi можна провести багато дотичних, похiдна не визначена, i можна сказати, що функцiя не є диференцiйовною.

Щоб правильно пояснити диференцiйовнiсть, потрiбно знати, що означають права та лiва границi.

Теорiя

Права та лiва границi

  • Границя f(a) — це права границя, коли ми наближаємося до точки x = a зi значеннями x, вищими за a. Записуємо

    lim ⁡ x→a+f(x) = f(a).
  • Границя f(a) — це лiва границя, коли ми наближаємося до точки x = a зi значеннями x, нижчими за a. Записуємо

    lim ⁡ x→a−f(x) = f(a).

Тепер наведемо визначення диференцiйовностi

Теорiя

Диференцiйовнiсть

Ми кажемо, що функцiя диференцiйовна в точцi x = a, якщо f(x) неперервна в точцi x = a i

lim ⁡ x→a−f′(x) = lim ⁡ x→a+f′(x).

Зверни увагу! Коли ми перевiряємо диференцiйовнiсть кусково-заданої функцiї, то використовуємо вираз для значень, менших за a в lim ⁡ x→a−f′(x), i вираз для значень, бiльших за a в lim ⁡ x→a+f′(x).

Приклад 1

Визнач, чи функцiя

f(x) = { x2 + 2, якщо x ≤ 1, − 2x + 5, якщо x > 1

з рисунка вище є диференцiйовною

Щоб вiдповiсти на це запитання, спочатку потрiбно перевiрити, чи є f(x) неперервною. Чи є lim ⁡ x→af(x) = f(a) для всiх a ∈ ℝ? Для a ≤ 1 маємо

lim ⁡ x→af(x) = lim ⁡ x→ax2 + 2 = a2 + 2 = f(a),

а для a > 1 маємо

lim ⁡ x→af(x) = lim ⁡ x→a − 2x + 5 = −2a + 5 = f(a).

Границi iснують, i можна зробити висновок, що f(x) є неперервною.

Тепер потрiбно перевiрити, чи

lim ⁡ x→a−f′(x) = lim ⁡ x→a+f′(x)

для всiх x ∈ ℝ. Спочатку знаходимо f′(x):

f′(x) = { 2x, якщо x ≤ 1, − 2, якщо x > 1.

Перевiряємо, чи є f диференцiйовною в точцi x = 1. Спочатку знаходимо лiву границю:

lim ⁡ x→1−f′(x) = lim ⁡ x→1−2x = 2 ⋅ 1 = 2.

Потiм знаходимо праву границю:

lim ⁡ x→1+f′(x) = lim ⁡ x→1+ − 2 = −2.

Оскiльки

lim ⁡ x→1−f′(x) = 2≠ − 2 = lim ⁡ x→1+f′(x),

ми знаємо, що f(x) не є диференцiйовною в точцi x = 1.

Приклад 2

З’ясуй, у якiй точцi функцiя

f(x) = 2x2 − 3 x2 − 4

є одночасно неперервною та диференцiйовною

Оскiльки це рацiональна функцiя, то вiдомо, що вона переривчаста в точках, де має вертикальнi асимптоти, тобто де її знаменник дорiвнює 0. А отже, потрiбно розв’язати рiвняння:

x2 − 4 = 0 x2 = 4 x = ±4 = ±2

Це означає, що функцiя f(x) неперервна для всiх значень x, крiм x = 2 i x = −2. Записуємо це математично як x ∈ ℝ ∖{−2, 2} (усi x у ℝ, крiм x = −2 i x = 2).

Оскiльки функцiя має бути неперервною в точцi, щоб бути диференцiйовною в цiй точцi, то можна зробити висновок, що функцiя не є диференцiйовною в точках x = −2 i x = 2. Запитання в тому, чи є iншi точки, в яких f(x) не є диференцiйовною. Щоб перевiрити це, з’ясовуємо, чи

lim ⁡ x→a−f′(x) = lim ⁡ x→a+f′(x)

для всiх значень x. Спочатку знаходимо вираз для похiдної:

f′(x) = 4x ⋅(x2 − 4) −(2x2 − 3) ⋅ 2x (x2 − 4) 2 = 4x3 − 16x − 4x3 + 6x (x2 − 4) 2 = − 10x (x2 − 4) 2 f′(a) = − 10a (a2 − 4) 2

Як ми знаємо, f′(a) визначається для всiх a, окрiм випадкiв, коли знаменник f′(a) не визначено. Це можливо, якщо знаменник дорiвнює 0. Задаємо знаменник рiвним 0 i розв’язуємо рiвняння для a:

(a2 − 4) 2 = 0 a2 − 4 = 0 a2 = 4 a = ±4 = ±2

Це означає, що f(x) є диференцiйовною для всiх x ∈ ℝ ∖{−2, 2} (усi x в ℝ, крiм x = −2 i x = 2).