Білий логотип House of Math на різнобарвному квадраті

Навчальні матеріали

Навчальний план

Curriculum

Ігри

Multiplication Master

Multiplication Master

Джуніор-матем

Джуніор-матем

Навчальний план

Увійти

Як аналізувати логарифмічні функції

Ось приклад аналiзу логарифмiчної функцiї. Метод такий:

Правило

Аналiз логарифмiчних функцiй

1.
Знайди область визначення.
2.
Знайди нулi функцiї.
3.
Знайди стацiонарнi точки.
4.
Знайди точки перегину.

Приклад 1

Проаналiзуй функцiю f(x) = ln ⁡ (2x2 − 2)

Графiк f(x) = ln(2x̂2-2).

1.
Спочатку знайди область визначення Df. Для цього потрiбно знайти область, у якiй аргумент логарифмiчної функцiї бiльший за 0. Задаємо вираз рiвним 0, щоб знайти нулi, а потiм застосовуємо дiаграму знакiв, щоб знайти iнтервали: 2x2 − 2 = 0 2 (x2 − 1) = 0 2(x − 1)(x + 1) = 0

Дiаграма знакiв має такий вигляд:

Дiаграма знакiв f’(x) = 2x̂2-2.

Область, у якiй аргумент > 0 — (−∞,−1) ∪(1,∞), отже, це область визначення Df.

2.
Знайди нулi, задавши f(x) = 0: ln ⁡ (2x2 − 2) = 0 eln ⁡ (2x2−2) = e0 2x2 − 2 = 1 2x2 = 3| : 2 x2 = 3 2 x2 = ±3 2 x = ±3 2

Отже, нулi — (−3 2, 0) i (3 2, 0).

3.
Знайди максимуми та мiнiмуми, вставивши f′(x) = 0. Спочатку диференцiюємо функцiю: f′(x) = 1 2x2 − 2 ⋅ (4x) = 4x 2x2 − 2 = 4x 2 (x2 − 1) = 2x x2 − 1

Задаємо рiвняння рiвним 0:

2x x2 − 1 = 0 ⇒ 2x = 0 ⇔ x = 0

2x x2 − 1 = 0 ⇒ 2x = 0 ⇔ x = 0

x = 0 виходить за межi областi визначення, тому ця функцiя не має максимумiв чи мiнiмумiв.

4.
Знайди точку перегину, задавши f″ ⁡(x) = 0.

Спочатку знаходимо другу похiдну, продиференцiювавши f′(x) = 2x x2−1:

f″ ⁡(x) = 2(x2 − 1) − 2x ⋅ (2x) (x2 − 1)2 = 2x2 − 2 − 4x2 (x + 1)2(x − 1)2 = − 2(x2 + 1) (x + 1)2(x − 1)2

Задаємо цей вираз рiвним 0:

− 2(x2 + 1) (x + 1)2(x − 1)2 = 0

Тут потрiбно прирiвняти чисельник до 0:

− 2 (x2 + 1) = 0 − 2x2 − 2 = 0 − 2x2 = 2| : −2 x2 = −1

Це рiвняння не має реальних розв’язкiв, а отже, функцiя не має точок перегину. Те саме було б, якби розв’язок виходив за межi областi визначення. Причина така: щоб iснувала точка перегину, функцiя має переходити з опуклої в угнуту або з угнутої в опуклу, чого не вiдбувається з логарифмiчними функцiями.